Маріння

Опис

У фантасмагорійній прозовій збірці «Маріння» («Gedakht») читачу відкривається ранній Дер Ністер — визначний їдишомовний модерніст, майстер химерної прози. Ця збірка написана у Берліні поміж 1923 і 1929 роками — під час одного з найнепевніших і найбуремніших періодів як у Західній, так і у Східній Європі.

Невдовзі після повернення в СРСР Дер Ністер піддається розгромній критиці з боку совєтських літературних критиків та оглядачів за символізм і химерність написаного; врешті, його позбавляють можливості публікуватися протягом наступних років.

Зіткнення елітарного, майже релігійного, захопленого погляду на літературу із суворою повсякденністю літературного процесу у Ваймарському Берліні та, згодом в СРСР, характеризує зібрані оповідання у збірці «Маріння». Дер Ністер використовує сюжети з традиційних юдейських текстів, кафкіанські модерністські мотиви, естетику символізму і надбання своїх літературних попередників — від рабі Нахмана і його казок-оповідок, до третього класика їдишської літератури й першого в ній модерніста, Їцхока-Лейбуша Переца.