щільнийчорний

Опис

В цій книзі зібрані коротка проза та поезія 2022-2024 років. Те, що автор занотовував після боїв, під час виснажливої служби в піхоті, в просочених зливами та брудом окопах, у лихоманці та смертельній втомі.

Це те, що близькі та друзі автора мріють зберегти як невід’ємну частину культурної спадщини України.

Автор присвячує цю книгу загиблому другу та побратиму Антону Клітному.

«Це поезія чи проза? Це література чи філософія? Історія чи мета-історія? Це все одразу. Це синкретичне мистецтво філософії періоду війни в Україні. Плотін, до речі, теж був на війні, зауважує Шандра. Це бачення, ці візії і нотатки на прикладі автомата нагадують особисто мені не так літературні або філософські паралелі (хоча тіней Целана, Тракля, Бенна, Юнґера, Гайдеґґера неможливо не помітити), як картини Ієроніма Босха, з їхнім затято затамованим гностицизмом, із гулкими тунелями перспектив, що ведуть до чітких, гіперреалістичних деталей побудови неможливих істот, із задніми планами, в яких обов’язково присутня ще одна, і ще одна пройма вікна, а у тій проймі чи промоїні реальності сидить усюдисуща сова, або пелікан, або інша проява маячить, глечик із копитами, скажімо, символ чи реальна птаха, не розбереш, як не розбереш і в Шандри, про ворону чи про померлу святість невинності він розповідає». — Костянтин Москалець